У покращенні повітря в Україні немає заслуги COVID-19. І чи дійсно воно стало кращим?

24 березня 2020, 11:20

Увесь світ завмер в полоні пандемії COVID-19. Країни одна за одною вводять суворі заходи обмеження на діяльність та переміщення своїх громадян. Україна не залишається осторонь. З 12 березня заклади освіти пішли на карантин, а протягом тижня в різних містах України вводились все більші обмеження.  Разом з усіма негативними для людства обставинами, до яких призводить коронавірус, у цієї пандемії є один фактор, який можна назвати корисним. Це можливість проаналізувати, як впливає на довкілля зниження активності людини. Адже зупинилося багато виробництв, по вулицях стало їздити менше транспорту. Такий експеримент неможливо було би поставити  в докризових умовах. Це дає можливість оцінити фактичний вплив людини на довкілля. Дуже яскраво виглядає різке зменшення забруднення повітря у країнах, де жорсткі обмеження введені першими. Так дані NASA свідчать про суттєве зниження концентрації діоксиду азоту (NO2) в атмосфері з 1 по 20 січня в Китаї. Але повернемося до України. Минулого тижня багато ресурсів написали про зниження навантаження на атмосферне повітря, зокрема у Києві – через введення карантину. Наша команда вирішила дослідити цей феномен та створити зручний сервіс, яким зможуть користуватися усі бажаючі для відслідковування ситуації не тільки онлайн, але й використовуючи ретроспективні дані.   Весняний період традиційно є часом погіршення якості атмосферного повітря через масове спалювання рослинності. В умовах, коли люди сидять по власних приватних домівках чи пораються на дачах, цей чинник не повинен був стати слабшим. Фактор промисловості також поки що є доволі високим, незважаючи на зниження темпів виробництва. А от використання наземного транспорту мало б знизитись через рекомендації Уряду залишатися вдома та переводити людей на віддалену роботу. Тож, поки будемо вважати, що це може бути єдиною причиною потенційного зниження забруднення повітря в містах України. Якість повітря ми проаналізували за періоди: дії національного карантину (з 12 до 23 березня) та за попередні 10 днів (з 2 до 11 березня). Зауважимо, що середні показники розраховувались як середнє арифметичне значення всіх станцій моніторингу в місті. Для більш ґрунтовного аналізу, можна використовувати дані кожної окремої станції. Вони доступні на мапі якості повітря. Отже, почнемо зі столиці. Як ми бачимо, повітря в Києві з 12 (день початку карантину) по 17 (день заборони використання метрополітену) березня дійсно стало суттєво чистішим, ніж у попередній період. Але в цей період суттєво збільшилась швидкість вітру, що є одним з основних факторів для покращення якості повітря. Інакше кажучи – забруднення дрібнодисперсним пилом (як і іншими забруднюючими речовинами) просто швидше видувало. Далі, коли швидкість вітру знизилась (це добре видно на графіку 18 березня), забруднення повернулось до звичних (підвищених) норм. Цікавим фактором також є заборона роботи метрополітену, який є найголовнішим громадським транспортом столиці. В день, коли люди (теоретично) пересіли з метро на наземний транспорт, забруднення зросло. Звичайно, стверджувати, що карантин вже зараз покращив якість повітря в Києві, точно зарано. Промисловість і транспорт продовжують забруднювати атмосферу в столиці, і якщо вітер не встигає із цим впоратися, то кияни продовжують знаходитися в небезпеці. Але може така картина була тільки в Києві, і висновки помилкові? Давайте подивимось для прикладу на два інших обласних центра – Дніпро та Харків. В Дніпрі картина має аналогічну динаміку змін. Чим вища швидкість вітру – тим кращі показники якості повітря. І хоча метро в Дніпрі зовсім не є популярним транспортом, його заборона також співпала зі зниженням швидкості вітру та початком робочого тижня, коли люди ще активно виходили на роботу в офіси. Як ми і передбачали, ситуація у Харкові з вітром та тимчасовим покращенням стану повітря аналогічна київській та дніпровській. І заборона роботи метрополітену в Харкові має більш суттєві наслідки, ніж в Дніпрі. Дані інших міст можна переглянути на сторінках населених пунктів. Отже, проаналізувавши середні дані про стан повітря в трьох українських містах за 22 дні, 12 з яких припадають на період карантину, ми можемо зробити попередній висновок, що поки в питанні впливу на довкілля діяльність людини сильніша за карантинні заходи. І поки природа не збільшує власні механізми захисту, такі як сильний вітер, то українці приречені дихати поганим повітрям.   Звичайно, ми можемо просто продовжувати спостерігати за тим, що відбувається із якістю повітря в Україні, а можемо використати ці унікальні дані, отримані за період пандемії, як доказову базу для критичної необхідності створення умов сталого розвитку, очищення виробництв, екологізації транспорту та спрощення процедури фіксації адміністративних порушень у сфері захисту атмосферного повітря.